Жителька села Сергіївка Яблунівської громади Олена Родіонова займається ткацтвом – опанувала ремесло сама, через інтернет. Працює на старовинному верстаті, який 100 років тому виготовив її дідусь. Жінка тче різноманітні вироби – рушники, серветки, скатертини, килимки, шалі, пояси для сорочок.
Про це йдеться у сюжеті ТК «Прилуки».
Блакитно-біла шаль – це перша власноруч виткана річ Олени Родіонової – жительки села Сергіївка Яблунівської громади.
«Я така активна діячка, що взяла для першого виробу саму складну нитку. Вона плутається неймовірно, це махір. Але в мене вийшло, я зробила такий виріб».
Жінка займається ткацтвом на старовинному верстаті. Він перейшов їй у спадок. Ще 100 років тому на ньому ткала бабуся пані Олени.
«Це робив мій дід. Моя сестра оцей верстат привезла в школу для музею. Але вибрали меншого розміру, а цей стояв в школі в гаражі. І коли до мене прийшла думка, я хочу верстат, то брат мій сказав, я тобі зроблю. Каже, приїжджай. Я приїхала до школи, в гаражі забрала палки. А потім я думала, як же його скласти, я ніде його не бачила. Я заїжджала в музей один, другий, третій, в Яготині заїжджала, але там зовсім не таке було, як це».
Зрештою пані Олена збирала верстат власноруч. Каже – підказував дідусь.
«Коли оці палички я складала, я не знала, куди його положити. А потім я взяла паличку і питаю: дідусь, це куди? А мені потім через деякий час приходить картинка. А отак треба скласти пазлик до пазлика. І я склала, оці частини прийшлось замінити, бо вони вже дуже шашелем поїлися. Це абсолютно робочий станок, можна виробляти все, що забажаєте».
Олена вміє ткати на верстаті різні вироби – рушники, серветки, скатертини, килимки, шалі, пояси для сорочок. Цьому жінка навчилася сама, з інтернету.
«Спочатку робилась нитка, потім нитку намотували на вал. Повертається вал для того, щоб нитка йшла в цю сторону. Нитка протягується по нитчинкам і заправляється в бердо. Із берда йде на вал, і вже тут, на цьому місці, воно тчеться. Педалі прив’язані до нитчинків, вони піднімаються вгору і опускаються. І коли основа нитки піднімається, вони переплітаються. І в цей момент човником проходить бокова нитка. І тоді виходить взір».
Найбільше пані Олена полюбляє ткати червоні паски з українським орнаментом. Одна робота займає небагато часу. Ткацьку справу жінка полюбила всім серцем. Так зберігає традиції українського народу.
«Я зберігаю своїм знанням те, що було раніше. І є таке враження, що воно ще пригодиться».
Новини по темі:
Жінок, які вміють працювати на домашньому ткацькому верстаті, залишилися одиниці
Як у Прилуках відроджують Великодні традиції?
Готуємося до Великодня із господинями Прилуччини
Що почитати: книги Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу»
Ткацьке ремесло досі живе
Прилуцький краєзнавчий музей запрошує на виставку «Народні традиції українського роду»
Коментарі (0 шт):
Додати коментар:
Останні новини
Жителька Прилуччини створює букети із зефіру
Валентина Цибух з Ічні створює реалістичні букети із зефіру. Їстівні квіти майстриня робить з фруктів і ягід, які самостійно заготовляє заздалегідь. Детальніше
25.09.2026
У пожежі на Прилуччині загинув чоловік
25 вересня в Ічні спалахнув житловий будинок. На місці пожежі виявили тіло чоловіка 1977 року народження. Детальніше
25.09.2026
Від журналістів до продавців: кого шукають роботодавці на Чернігівщині
8,5 тисяч вакансій та понад 800 різних професій запропонувала Чернігівська обласна служба зайнятості своїм клієнтам протягом останніх 8 місяців. У той самий час кількість людей, які шукали роботу в регіоні, сягнула 14,5 тисяч. Детальніше
24.09.2026
Навчальні заклади Прилуцької громади отримали сучасні комплекти для біатлону
Школи Прилуцької громади увійшли до переліку семи навчальних закладів Чернігівської області, які отримали спеціальне обладнання для біатлону. Загалом між закладами Прилуцької, Городнянської, Киїнської громад та обласного центру розподілили 35 навчально-спортивних комплектів. Детальніше
24.09.2026
На Прилуччині підприємець сплатив понад 52 тисячі гривень за самовільну вирубку 12 тополь
За незаконне знесення 12 тополь у Прилуцькому районі підприємцю довелося сплатити не лише штраф, а й понад 52 тисячі гривень компенсації за шкоду довкіллю. Суму збитків Державна екологічна інспекція у Чернігівській області стягнула через суд. Детальніше
Всі новини