Прем’єрка Молдови: Головний ризик – енергетична безпека

Від атак на українську енергетичну інфраструктуру потерпає і Молдова – електромережа країни підключена до української. DW поговорила з прем’єркою Молдови Наталією Гаврилицею в кулуарах Мюнхенської зустрічі лідерів.

Днями в Бухаресті відбулася друга цього року Мюнхенська зустріч лідерів (Munich Leaders Meeting), організатором якої виступає Мюнхенська конференція з безпеки. У співпраці з міністерством закордонних справ Румунії захід зібрав близько 75 учасників високого рівня напередодні засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Основними темами були наслідки російської агресії проти України та безпекові виклики в регіоні. У кулуарах зустрічі DW поговорила з прем’єр-міністеркою Республіки Молдова Наталією Гаврилицею про наслідки війни Росії для її країни. Розмова відбулася наприкінці листопада

DW: Якими є три основні ризики для Республіки Молдова в контексті російської агресії в Україні? 

Наталія Гаврилиця: Перш за все, це атаки на енергетичну інфраструктуру України. Через ці атаки ми мали уже два відключення електроенергії по всій країні: 15 листопада та тиждень тому. Сьогодні ми почули про нові потенційні атаки, у тому числі на об’єкти в Одеській області, яка межує з Молдовою. Я думаю, що ризики, пов’язані з енергетичною безпекою, є основними ризиками, з якими ми стикаємося – у тому числі через підключення (електроенергії. – Ред.) через Україну, адже у нас немає високовольтної лінії, яка може бути підключена до румунської системи. Ми працюємо над цим і сподіваємося, що у 2024 році матимемо спільну високовольтну лінію. До того часу ми залишаємося дуже вразливі. 

Проєкти такого роду відкладалися роками. Чому ви вважаєте, що вони будуть реалізовані саме зараз?

Не було політичної волі. Ми бачили, що газопровід Ясси-Кишинів (з Румунії до Молдови. – Ред.) було введено в експлуатацію лише у жовтні минулого року, після того як ми прийшли до влади (Гаврилиця представляє проєвропейську партію “Дія та солідарність”. – Ред.). Це було після першого енергетичного шантажу (з боку Росії. – Ред.) у 2021 році, але цей трубопровід зараз також допомагає нам отримати доступ до альтернативних джерел газу. Хоча контракт на підключення до румунської електромережі по лінії Вулканешти-Ісакча ми підписали ще у 2019 році, на жаль, фінансування високовольтної ділянки до Кишинева розпочалося лише зараз (до його завершення лінія проходитиме через сепаратистський регіон Придністров’я. – Ред.). Ми впевнені, що всі ці проєкти зараз буде реалізовано, тому що є політична воля, тому що ми розуміємо, що диверсифікація джерел енергії напряму пов’язана з нашою безпекою.

Наскільки внутрішні заворушення можуть дестабілізувати ситуацію у Вашій країні?

Ми перебуваємо посеред гібридної війни з великою кількістю дезінформації, з олігархами, які фінансують протести і які потрапили до міжнародних санкційних списків. Не можна сказати, що немає невдоволення на тлі зростання цін і падіння купівельної спроможності. Однак те, що відбувається на вулицях Кишинева останніми тижнями, – це провокації, які здійснюються за підтримки іноземних служб.

Як Ви вважаєте, Росія досі має сильний вплив на дестабілізацію Молдови, чи є достатньо сил, які підтримують курс уряду в Кишиневі? 

По-перше, ми маємо сильну парламентську більшість – 63 зі 100 мандатів у парламенті. Існує дуже хороша співпраця між урядом, президентом і парламентом. Ми всі орієнтовані на одну і ту ж політику європейської інтеграції, на одне і те саме прагнення закріпити Молдову у вільному світі. Ми маємо мандат і легітимацію, які нам дали громадяни, ми прийшли на чотири роки і крок за кроком порядкуємо – і це видно. Нам вдається зберігати стабільність навіть за цих дуже складних умов.

Чи є у вас дані про кібератаки та інші види атак з боку Росії на Республіку Молдова, які ми не бачимо, але які відчуваються у вашій країні?

Цього року у нас було близько 300 сигналів тривог. Буквально сьогодні вранці, коли ми збиралися летіти до Бухареста, в літаку, яким ми мали летіти, спрацювала сигналізація про замінування. У нас є нові протоколи на випадок таких кризових ситуацій. Також ми мали 200 кібератак, найсильнішою з яких була серпнева. Разом з нашими партнерами ми працюємо над посиленням наших оборонних спроможностей для протидії гібридній війні. Ми також стикаємося з ворожим інформаційним середовищем: багато дезінформації, багато телеграм-каналів або веб-сайтів, які важко контролювати навіть країнам з більшими можливостями, ніж Молдова.

У Республіці Молдова розгортаються дебати, ініційовані колишнім міністром оборони Анатолієм Салару, який висловився про союз з Румунією у разі нападу на Республіку Молдова. Як Ви вважаєте, дискусії на цю тему зараз є корисними чи, скоріше, провокацією?

На даний момент нам необхідно зберегти мир і стабільність в Республіці Молдова. Ми повинні визнати, що у нас багатонаціональне суспільство. Тому зараз нам потрібно проявити виважений підхід і забезпечити суспільну згуртованість. Навіть попри те, що необхідно обговорювати питання, пов’язані з наявними глобальними змінами та їхнім впливом на нас, ми повинні дбати про стабільність і суспільну згуртованість.

Які три важливі речі ви б назвали, які вам ще потрібні від Румунії?

Нам потрібна підтримка у доступі до альтернативних джерел енергії, нам потрібна підтримка в подоланні логістичної кризи, що означає збільшення пропускної спроможності на кордоні – і, звичайно, фінансова допомога. Ми знаємо, що Румунія вже багато робить для Республіки Молдова. Ми також побачили на цій зустрічі зусилля Румунії, спрямовані на привернення уваги міжнародної спільноти до Республіки Молдова. Ми продовжимо працювати з румунським урядом – і разом ми досягнемо успіху.