Україна • Політика

Рішення Конституційного суду повертає Україну не в 2013 рік, а в 1991, коли взагалі в принципі не існувало ніякого антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були вибудувані за роки незалежності.

НАЗК зазначає про наявність у Завгородньої та Головатого конфлікту інтересів під час участі в ухваленні рішення – закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов. Повідомляється, що у декларації Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей, а в його колеги Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік — 754 тис. грн.

У липні НАЗК вручало самому Зеленському два адмінпротоколи про адміністративне правопорушення через недекларування змін у майновому стані й пообіцяло направити матеріали до суду. До президентських виборів кандидат Зеленський запевняв, що добровільно піде у відставку, якщо порушить закон. 

Рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, скасування незаконного збагачення і конфіскації активів, набутих корупційним шляхом, скасування недостовірного декларування.

Процес повністю завершено в 6 регіонах: Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Сумській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.

Іноземні оглядачі активно коментують невдалі результати пропрезидентської партії «Слуга народу», якій навіть пророкують тепер розкол, а також і невисокі показники й інших загальнонаціональних партій.

Після нищівної поразки на виборах голова партії та перший заступник голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Олександр Корнієнко заявив, що через низьку явку наступні 5 років у людей виникатимуть запитання щодо легітимності того чи іншого мера.

Глава держави підкреслює, що збільшення фінансового потенціалу та можливостей для представників місцевої влади не означає, що будь-кому державою буде дозволено перетворення свого міста, району або громади на персональну вотчину.

Кожен 5-й виборець не брав участі у голосуванні через стан здоров’я, кожен 7-й не знав, за кого голосувати, а для кожного 8-го вибори виявились нецікавими.

У президентському опитуванні найбільше брали участь виборці партії «Слуга народу» (63% - брали, 37% - ні), а найменше виборці партії «Європейська солідарність» (27% - брали участь, 73% - ні). На Півдні Україні опитувальників було удвічі більше, ніж на Заході.